турецькі страви

 Отож спробуйте сьогодні турець­ку страву

джаджік. Для неї треба взяти не­великий свіжий огірок і порізати якнайдріб­ніше (можна потерти, як корейську моркву, але швиденько, аби не пустив соку). Так само дрібно потерти зубчик часнику. Посі­кти пучечок кропу. Все це разом змішати з хорошою густою  сметаною. Підсолити до смаку, трішки розвести водою, ще раз вимішати й поставити в холодильник аби постояло й набрало запаху.

У Туреччині сметану розводять водою, бо вона надто густа (її роблять по-домаш­ньому, зціджуючи зайву рідину). Або вико­ристовують йогурт — так само густий, не схожий на той, що продається в наших крамницях, і без смакових добавок — не­солодкий.

Подавати джаджік треба в піалі, полив­ши невеликою кількістю олії (обов’язково якісної рафінованої).

Ця страва вважається ніби салатом, який особливо смакує із турецькой стравой кьофте. На вигляд страва схожа на котлетки, але маленькі, як пальчик, і твер­денькі (далі зрозумієте, чому це вважаєть­ся ознакою якості). Для кьофте візьміть 0,5 кг якісного яловичого фаршу, ретельно на­тріть до нього 1 велику ріпчасту цибулину й роздушіть у цю масу 1 зубчик часнику, додайте сіль, перець, подрібнену свіжу зелень петрушки та римський кмин, який під назвою “кумін” можна знайти з-поміж спецій українсь­кого виробництва у наших крамницях. Додай­те до суміші 2 скибочки білого хліба без скори­нки, замоченого в холодній воді, й ЗО хв. рете­льно вимішуйте вручну. От у цьому тривалому вимішуванні й криється основний секрет кьофте — завдяки йому фарш набуває пружності й у кінцевому результаті нагадує “чисте” м’ясо, а не суміш.

Тепер треба сформувати мокрими руками подобу маленьких кнедликів, ні в чому їх не панірувати, а одразу смажити в невеликій кілько­сті олії протягом 15 хв. Коли підсмажите з од­ного боку й перевернете, накрийте кришкою. Подавати з джаджіком і відвареним рисом або картопляним пюре. 

Турецька страва баклажановий кебаб.,

 Для нього візьмемо 1 кг баклажанів і почистимо їх неповністю, а ніби смужечками — потім, коли нарізатимемо овочі впоперек, це справлятиме цікавий ефект. Отож наріжемо баклажани на кружечки й обсмажимо в олії чи маслі. Далі бе­ремо 300 г солодкого болгарського перцю зе­леного кольору й наріжемо скибочками.

Потім готуємо фарш. Нам знадобиться приблизно 250 г хорошого червоного (!) м’я­сного фаршу (можна яловичого). Його треба притушкувати в сковороді з невеликою кількі­стю води протягом 10-15 хв., аби трішки “по­білів”, посолити до смаку. На іншій сковороді розпустимо півпачки вершкового масла й по­

кладемо в нього розрізаний навпіл зубчик ча­снику. Коли часник трохи потемніє і віддасть маслу свій запах, кладемо туди м’ясний фарш і вимішуємо, додаємо чарочку якісної томатної пасти й тушкуємо приблизно ЗО хв. Зауважте: цибуля тут не потрібна, а зубчик часнику навіть не варто викидати — нехай за­лишається у страві.

Тепер беремо глибоку й широку посудину, в яку вкладаємо пошарово: кружечки обсмаже­них баклажанів, скибочки свіжого перцю, нарі­зані кружальцями свіжі помідори (2-3 шт.),а зверху розрівнюємо м’ясний фарш. Поливає­мо кебаб підсоленою водою й олійкою. Накри­ваємо кришкою і приблизно 50 хв. запікаємо в гарячій духовці.

До речі, такий самий фарш, як і для кебаб, можна використати для

спагеті.

Спагеті ні в якому разі не ламати, а покласти “віялом” у каструлю з підсоленим окропом і ва­рити до готовності. її можна безпомилково ви­значити, якщо витягнути одну спагетинку і жбурнути її... на стіну. Якщо вона прилипла до тиньку — готова, як відпала — треба варити далі. Звісно, вдаватися до такої екстравагант­ної експертизи необов’язково, однак пильнуй­те: розм’яклі, переварені спагеті свідчать, що їх готував не італієць, і вважаються браком ви­робництва.

Готові спагеті трішки змастіть олійкою, роз­кладіть у тарілки, полийте зверху м’ясним соу­сом (див. м’ясний прошарок кебабу), а на до­вершення посипте потертим пармезаном. Утім, при потребі, його можна замінити на ін­ший пікантний твердий сир. У такому вигляді й подавати цю “композицію” до столу, не пере­мішуючи.

До речі, тушкуючи м’ясний соус для спагеті, можете додати до нього не томат-пасту, а про­терте пюре зі свіжих помідорів (приблизно од­не невеличке горня). 

Турецька страва різогало. 

 “Різо” означає рис, “гало” — молочний. Адже йдеться про десерт, виго­товлений саме на основі рису та молока.

Для нього візьміть 1 чашку хорошого рису з видовженими зернятами. Добре його про­мийте в кількох водах і варіть ЗО хв. у воді без солі. Молоко (1 горня) закип’ятіть і додайте у вже готовий, роэсипчастий рис і варіть іще ЗО хв. під кришкою. Тим часом 1 яєчний жовток ро­зітріть із 1 ст. ложкою крохмалю й трішки роз­ведіть водою — хай постоїть, поки рис вари­ться.

До рису додати цукор (до смаку), а тоді обе­режно влити тоненькою цівкою крохмальну су­міш, постійно помішуючи страву дерев’яною ложкою (таким чином варити її ще 20 хв.). За бажанням можна додати в різогало запашну кокосову стружку.

Готовий десерт розкладіть у креманки й ко­ли його поверхня трішки підсохне, посипте по­верх шкірочки кокосовою стружкою, а також щедро — корицею. Подавайте охолодженим. Господині оцінять, що страва ця дешева й сма­чна — дітям обов’язково сподобається.

Маленькі ласунчики (і не тільки маленькі) схвалять також

Турецька страва фруктовий десерт,

для якого нам знадобляться яблука, виноград, апельси­ни, мандарини, можна й банан. Всі складники порізати завбільшки з виноградинки — щоб усе було одного розміру. Посипати фрукти цукром-піском, змішати разом, викласти в сала­тницю або окремі креманки, полити зверху будь-яким рідким варенням і поставити на го­дину в холодильник.

Варто спробувати, аби переконатися: смачна Кухня — необов’язково складна й дуже витратна. Часточка — вправності, часточка — фантазії, часточка — бажання зробити приємність близьким людям — і вам усе вдаватиметься.Тільки що ви переглянули турецькі страви рецепти приготування.Рецепти приготування дивіться ще за наступними посиланнями: Блинчики,торты,рулеты,запіканка, десерты,пиріжки,пироги, Блюда из рыбы и морепродуктов , салаты и закуски